Виконавча влада чи виконавчі владні служби?

06.12.2018 12:16
shadow

Продовжимо полеміку по статті Анатолія Литвиненко: Про створення Нової Народної України Ч. 9. Про що йдеться у Скрижалі, про яку цивілізацію?
Розпочинаючи цитування і коментування Скрижалю по розділу п’ятому „Виконавчі владні служби” пан Анатолій Литвиненко назвав Виконавча влада. Чи це все одно? Мабуть що ні. Бо виконавча влада передбачає вертикаль підпорядкування виконавчих структур нижчого рівня виконавчим структурам вищого рівня. В Скрижалі такого підпорядкування не існує. Всі виконавчі владні служби різних рівнів працюють в автономному режимі і обслуговують тільки свій рівень. Правда, існує координація дій виконавчих владних служб і контроль їх роботи. Але кінцевий контроль посадовця належить Віче Первинної громади що його обрала.
Розглядаючи(вивчаючи, а може просто читаючи) розділ п’ятий Скрижалю пан Анатолій пише:
„5.Всі посадовці виконавчих органів обираються на Віче терміном на один рік, загальний неперервний термін перебування на одній і тій же посаді не може перевищувати трьох років підряд”. Ну, є ж різні посади, не зрозуміло зовсім, який сенс у такій вимозі що до продовження перебування на посаді для Нотаріуса та Хранителя архіву Первинної громади?! Та й що до інших посадовців, якщо до них не було жодного нарікання чи жалоби, то нехай собі служили б, ну, звісно, якщо їх виберуть.
Ну і що ж тут не зрозумілого? Адже в Скрижалі чітко зазначено, що всі Посадовці, що обираються рівні в своїх правах і жоден з них немає ніяких переваг перед іншим. Отож і терміни перебування на посаді в усіх мають бути однаковими. Крім того, сучасні психологи вже своїми дослідженнями стверджують, що більшість людей ефективно виконує свою роботу протягом перших трьох років, а потім ефективність різко спадає, необхідно або кар’єрний ріст по даній професії, або зміна роду діяльності по суміжній професії. Так що сенс є. Та ще — людина психологічно слабка істота і, працюючи на одній і тій же посаді довго, оточує себе „потрібними” людьми, „ любими друзями”, кумами, родичами то що.
Далі ще крутіше запитання по черговій статті Скрижалю п’ятого розділу:
„13.Керівник підприємства має мати вищу технічну освіту по профілю підприємства”. А якщо то підприємство, наприклад, типографія, навіщо мати вищу технічну освіту?!
А що, шановний Анатолію, типографія працює без техніки? А щоб техніка працювала, перший керівник має розбиратися в технічних питаннях. В моєму житті був випадок ( і не один, адже тоді керівниками призначали за партійною належністю: партія наказала, значить так треба...тому і економіка перестала бути економною, як тоді казали ), коли перший керівник на заводі мав філологічну освіту і керівництво заводом цілком перейшло в руки головного інженера, а перший керівник тільки накази підписував і фінансові документи. Одним словом, баластом був. То чи потрібно Первинній громаді мати на своєму підприємстві не повноцінного керівника, а маріонетку, баласт. Це мабуть була б велика розкіш.
Наступне запитання в пана Литвиненка по статті 38 пятого розділу Скрижалю:
"38.В період передачі справ всі документи, що видаються посадовцями підписуються як старим так і новим посадовцем." А це для чого? Гадаю, що було б розумно так: тільки старим, бо рік же ще не скінчився! Крім того, вираз „підписуються як старим так і новим посадовцем" не зовсім точний, то може означати, що документи може підписувати як попередник, так і наступник, а може означати, що підписувати вони повинні тільки разом, на кожному документі повинно бути не один підпис, а два.
Ми вже по попередніх статтях бачили, що свої питання пан Анатолій ставить до вирваних з контексту статей Скрижалю. То ж звернемося до Скрижалю:
„...37.Передача справ від старих посадовців новообраним посадовцям проводиться у період з двадцять третього грудня по тридцять перше грудня. 38.В період передачі справ всі документи, що видаються посадовцями підписуються як старим так і новим посадовцем. 39.Новообраний посадовець приступає до самостійного виконання своїх обов’язків з першого дня нового року...”
Тобто йдеться про підписання документів, що видається конкретною службою в період передачі справ попереднього посадовця-керівника служби новообраному посадовцю-керівнику служби. І ось, саме з 23 грудня до 1 січня легітимними є тільки ті документи, що підписані посадовцем, що здає справи і посадовцем, що ці справи приймає. Тобто подвійна відповідальність і унеможливлення видачі документів попередником без узгодження з наступником. І які тут можуть бути питання? Все ж логічно. Бо один ще не здав а інший ще не прийняв, а життя в Первинній громаді та в вищих громадських об’єднаннях не припиняється...
Наступне питання Анатолія Литвиненка стосується підрозділу 5.2. статті сьомої :
„7.Обов’язковими службами в Територіальній громаді є:
- Служба охорони власності Первинних громад та приватної власності” Логічно було б інше правило що до охорони приватної власності, вона повинна здійснюватися самими приватними власниками!
Процитуємо цю статтю точно по Скрижалю:
„7.Обов’язковими службами в Територіальній громаді є:
- Реєстраційна служба Території;
- Територіальна служба нагляду за Законами;
- Служба охорони лісів та земельних угідь Території;
- Служба охорони шляхів сполучення Території;
- Служба охорони правопорядку Території;
- Служба охорони власності Первинних громад та приватної власності;
- Контрольна служба Території;
- Архівна служба Території;”
Щоб не задавати непотрібних питань слід було б уважно прочитати Скрижаль. А необхідність цієї служби продиктована статтею розділу першого „1.Загальні засади” :
6. Громадянин відповідальний за громаду в цілому, громада відповідальна за кожного свого громадянина зокрема. „(і за його Приватну Власність також), та статтею розділу сімнадцятого „17.Захист незалежності і територіальної цілісності Держави.”:
18.На території Держави заборонено створення охоронних структур, що знаходяться в Приватній Власності. Я вже не кажу, що і власність первинної громади(колективну) треба комусь захищати (охороняти). І ці структури будуть, мабуть, не в сьогоднішньому розумінні сторожів, сторожових постів, а у вигляді мобільного підрозділу, що постійно буде охороняти всі об’єкти на території Первинної громади (виробничі, громадські, житлові). Ну а контролера на вході в приватну фірму(по потребі) власник буде утримувати сам.
Наступне запитання пана Анатолія стосується статті 21. підрозділу 5.3. "5.3.Виконавчі служби Земельної громади.":
„21.Реєстратор слідкує щоб кандидатами на посаду не були зареєстровані: громадяни, що займали цю посаду три рази підряд; громадяни, що мають непогашену судимість;...” Отут виникає таке питання „громадяни, що мають непогашену судимість” – цього нема у Територіальній та Первинній громаді! Чому?
Але там є обмеження „... та інші громадяни на яких діє обмеження згідно Закону...”, а так як посадовцями Первинної і Територіальної громад обираються мешканці-громадяни що проживають безпосередньо на території цих громад і члени первинної громади знають все один про одного їм достатньо обмеження „... та інші громадяни на яких діє обмеження згідно Закону...”. Посадовцями Земельної, Регіональної громад і Держави обираються члени Первинних громад і тому Реєстратори можуть не знати все про обраних посадовців і це потребує додаткової, конкретної, інформації.
Наступним питанням пана Анатолія є питання, що стосується статті 7. підрозділу 5.4. „5.4.Виконавчі служби Регіональної громади.”
„7.Обов’язковими службами в Регіональній громаді є:
- Митна служба Регіону;
- Служба охорони кордонів Регіону і Держави.”
Кордони Регіонів... Ну, з Державою усе ясно, але кордони Регіонів... чому саме Регіонів, чому нема кордонів у Земельній громаді, у Територіальній, у Первинній?! Для чого кордони Регіонам?
Регіон є самодостатнім об’єднанням Первинних громад, з замкнутим економічно-промисловим циклом. Регіон може бути і окремою Державою. То ж як в Держави в нього мають бути і митна служба і кордони. Об’єднання Регіонів в велику Державу відбувається тільки з метою створення єдиного економічного простору, кращого захисту своїх громадян і своєї власності від можливого агресора (адже сучасне озброєння потребує над затрат, що може бути не під силу одному Регіону). Крім того, об’єднані Регіони в Державу можуть проводити дорогі наукові дослідження, які не під силу окремим Регіонам.
Наступне питання Анатолія Литвиненка стосується статті четвертої підпункту 5.5. „5.5.Виконавчі служби Держави”:
„4.При виборі посадовців виконавчих служб Держави, кількість їх у виконавчій службі Держави має відповідати кількості Первинних громад, що входять в цю Державу, або кратна їм”. Отже, якщо буде у Державі мільйон Первинних громад, то і посадовців має бути кілька мільйонів, принаймні, мільйон.
А от питання: „або кратна їм” – а це скільки? Хто те повинен вирішити? Відповідь — Первинні громади, бо тільки там Законодавча влада. Але як вирішити? Як прийняти рішення, якщо одні будуть вважати, що мільйона досить, а інші – що треба два мільйони, а дехто наполягатиме на п’яти мільйонах?
Припустимо, що Державою є територія нинішньої України. Якщо припустити, що всі Первинні громади будуть налічувати 36 членів Первинної громади, плюс 20 дітей віком до 14 років, плюс 4 гостя: всього 60 осіб. У Україні, згідно статистичним даним, є нині 46 мільйонів населення. Ділимо 46000000 на 60, отримаємо 766667 первинних громад (це максимально). А так як реально будуть первинні громади в кількості 200, 500, 1000 осіб і навіть більше, то в середньому на одну первинну громаду припаде 400 осіб, і тоді у Україні буде близько 115 000 первинних громад. По одному посадовцю від первинної громади – 115000 посадовців Держави. Чи достатньо це для здійснення управління Державою? Не знаю. Нині ми знаємо, що тільки скороченню підлягає півтора мільйони держслужбовців!!! (оприлюднено Секретаріатом Президента). Ну а кратність це кратність. Збільшення вдвічі, втричі і т.д. Але думаю що в Державі об’єднаних Первинних громад, навіть розмірами у Україну кратність не буде перевищувати 3.
Цього запитання пан Литвиненко не задавав би якщо б він прочитав розділ 28. „28.Освіта” : „7.Обов’язковими службами в Державі є:
- Реєстраційна служба Держави;
- Служба військового захисту території та життя громадян — Армія Держави (невійськова служба, що забезпечує життєдіяльність та боєздатність Армії Держави та прикордонних військ Держави);
- Контрольна служба Держави;
- Архівна служба Держави;
- Служба міжнародного правового захисту громадян Держави;
- Служба консульської допомоги громадянам Держави за її межами
- Армія Держави і як її складова Прикордонна Служба Держави.
8.Всі посадовці мають мати закінчену вищу освіту”.
У Реєстраційній, Архівній, Службі військового захисту території та життя громадян та у Армії є багато посад, де зовсім не потрібно мати вищу освіту!
Адже в Скрижалі вища освіта це не одне й те ж що вища освіта нині, коли диплом можна придбати не навчаючись, за гроші. В суспільстві об’єднаних Первинних громад вища освіта буде правилом, а не винятком.
Ну а що стосується армійської освіти то тут, я бачу, пан Анатолій взагалі не знайомий з розділами 16, 17 та 18 Скрижалю: „16.Вищі матеріальні цінності, їх захист., 17.Захист незалежності і територіальної цілісності Держави., 18.Воїни Первинної громади – Воїни Держави.”
Далі Анатолій Литвиненко пише:
„10. Посадовці Первинних, Територіальних, Земельних, Регіональних громад непідзвітні посадовцям виконавчих служб Держави”. Розг лянемо приклад. Візьмемо Службу охорони кордонів Регіону, де керують полковники, і Держави, де керують генерали. Отже, згідно п. 10 полковники НЕ ПІДЗВІТНІ генералам! Як на мене то чергова нісенітниця! Армія у країні повинна бути єдиною, а не скоплінням окремих формувань, які кожна сама собі хазяйка!
Демонстрація того, що пан Анатолій не зрозумів, що йдеться про посадовців, а не про військових, бо і Армія і Прикордонні війська складаються з Воїнів (так як тільки їм дозволено користуватися зброєю смертельної дії, адже який захист кордонів і ведення військових дій з агресором без такої зброї).
Просто в статті 10. підрозділу 5.5. „5.5.Виконавчі служби Держави”: тлумачиться, що приміром Реєстратор Первинної громади непідзвітний ні Реєстратору Території, ні Реєстратору Землі, ні Реєстратору Регіону, ні Реєстратору Держави, проте, всі вони підзвітні Віче Первинної громади, яке їх обирало.
А ось це здивування пана Литвиненка вказує на те що він і в нинішніх умовах не орієнтується, адже і нині технічний персонал адмінслужб і міністерств та інших органів влади не має статусу державного службовця. Вони є допоміжним персоналом по обслуговуванню установ, а те що в нас в Судах і Міністерствах деяких кур’єрів та прибиральниць в ранг держслужбовців ввели є абсурдом і нісенітницею. А не те що пише пан Анатолій вирвавши з контексту статтю тридцять першу з підрозділу 5.5. „5.5.Виконавчі служби Держави”:
„31.Всі п осадовці виконавчих служб Держави рівні в своїх правах”. Знову нісенітниця! Секретар не підзвітна керівникові служби?! Чи керівник служби повинен виконувати роботу прибиральниці, секретаря, таке інше?
На останок сьогоднішньої полеміки процитуємо пана Анатолія: Ніде не знайшов Служби охорони здоров’я та Служби навчально-виховної роботи! Може то треба так розуміти, що ці служби не угодні Богу?
В Скрижалі є два розділи : „ 23.Охорона здоров’я в Первинній громаді(Державі)” та „28.Освіта.”, згідно яких регламентується робота спеціалістів по цих напрямках життєдіяльності Первинної громади та її вищих об’єднань, але якщо потрібно мати ще й чиновників-посадовців то Первинна громада на основі статті шість „6.Обов’язковими посадовцями в Первинній громаді є: ... Інші(за рішенням Віче Первинної громади).”має право створити і такі служби (якщо будуть в неї кошти на їх фінансування).
Ну ось для цієї статті і все. Наступна полеміка буде знову по деяких особливостях Судової системи, організаційно-виконавчій структурі суспільства, та...що, якщо завтра Армагедон.
В цій полемічній статті приводилися розділи Скрижалю, які не розкривалися і не цитувалися, то ж якщо читачі хочуть конкретно ознайомитися з ними, даю посил на розміщення Скрижалю на сайті:
Скрижаль: htpp://h.ua/story/79132/