Чиста і нечиста їжа

06.12.2018 12:12
shadow

Проходжуючись по Набережній під час літнього відпочинку в Ялті, я звернув увагу на тенденцію, яка останнім часом набула широкого розповсюдження, особливо в наддорогих ресторанах, де наряду зі звичними стравами пропонуються увазі відвідувачів делікатеси азійської кухні — японської, китайської, корейської.

З давніх-давен наша нація вирізнялася особливим ставленням до того, що ми вживаємо. Це, звичайно, зумовлено християнськими традиціями, що побутують в нашому суспільстві. То як нам сприймати ящірки, змії, чи інші екзотичні страви, що пропонуются в східній кухні?

Святе Письмо і в даному випадку не залишає нас без відповіді. В 1 Тим. 4:4-5 написано: "Кожне бо Боже твориво добре, і ніщо не є негідне, що приймаємо з подякою, воно бо освячується Божим Словом і молитвою". Як бачимо, перед вживанням їжі слід з’ясувати, чи освячена вона Божим Словом і, за добрим християнським звичаєм, подякувати за неї Богу в молитві. З останнім критерієм все зрозуміло, так як подяка за хліб щоденний за родинним столом є невід’ємною традицією в наших оселях. А як відносно освячення Божим Словом?

В Біблії є два уривки, в яких містяться практичні Божі рекомендації стосовно їжі. Перший — книга Буття 1:29: "Оце дав Я вам усю ярину, шо розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, — нехай буде на їжу це вам!" Вегетаріанська їжа є найоптимальнішою, так як призначена Богом для людини з самого початку. Після всесвітнього потопу раціон людини поповнився м’ясом і рибою, але з певними обмеженнями. Другий уривок — 11 розділ книги Левит — описує поділ на чисту і нечисту м’ясну їжу. Пропоную коротко розглянути Божі поради. Стосовно риби сказано в 9-10 текстах: "Усе, що має поплавці та луску в воді, у морях та в річках, — їх будете їсти". Отже, відсутність в риби поплавців та луски є ознакою непридатності до їжі. Неїстивними також є такі птахи: орел, шуліка, морський орел, кібець, сокіл, ворона, струсь, пугач, морська чайка, яструб, сова, баклан, рибалка, сич, пелікан, стерв’як, чорногуз, чапля, одуд, кажан (13-19 тексти). З дрібних же тварин, що повзають по землі, оці є нечисті: кріт, миша, яшірка, ховрах, щур, слимак, їжак, тхір (29текст). В 41-42 текстах знаходимо відповідь стосовно вживання зміїних делікатесів: "А все плазуюче, що плазує по землі, гидота воно, — не буде їстися. Усе, що повзає на животі, і все, що повзає на чотирьох, аж до всього, що багатоножне, усе плазуюче, що плазує по землі, — не будете їх їсти, бо гидота вони". З комах дозволено їсти тільки сарану, всяких цвіркунів, стибунців та різних скакунів (20-22 тексти). В 3-му тексті даного розділу є критерій відносно вживання свійських тварин: "Кожну з худоби, що має розділені копита, і що має копита роздвоєні розривом, що жує жуйку, — її будете їсти". Як зазначено нижче в 4-8 текстах, Святе Письмо вважає непридатним для вживання м’ясо верблюда, зайця, тушканчика, свині, так як воно не має ознак приналежності до чистих тварин.

Завітавши до кафе, власник якого є представником ісламу, я завважив таку картину — асортимент, який тут пропонується, надзвичайно широкий, проте немає жодної страви з свинини чи зайчатини. Виходить парадокс: мусульманський світ, запозичивши біблійні санітарні закони, дбає про те, щоб послідовники Магомета були здорові, в той час як ми, християни, майже нічого не знаємо про це?

Тут також доречно згадати, що розподіл на чисте і нечисте був зроблений Богом ще задовго до того часу, коли жив Авраам — прабатько арабів і ізраїльтян . В книзі Буття 7:1-2 написано: "І сказав Господь Ноєві: увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм у цім роді. З всієї чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої — двоє: самця та самицю її ".

Читаючи біблійні поради відносно того, що вживати, а що — ні, ми маємо вільний вибір — сприйняти ці істини, або ж відкинути їх. Хоч незаперечним є той факт, що в новозавітні часи апостол Павло радить християнам все ж таки зважати на Божі поради стосовно їжі (1Тим. 4:4-5). Дійсно, хто більш компетентний в даному питанні — людина, яка з плином часу почала їсти все підряд, чи Бог, Який створив нас, і дав чіткі інструкції в Своєму Слові стосовно їжі?