Чим хворієш, Цвітненська лікарне?

06.12.2018 12:10
shadow

Цвітненська дільнична лікарня, що в Олександрівському районі Кіровоградської області, веде свій відлік з 1961 року. Саме тоді у декількох невеличких будинках у мальовничій місцині над ставком лікарі та медсестри розпочали надавати медичну допомогу хворим. Згодом, у 1964 році зведено новий корпус, де розмістилася поліклініка, а у 1972 році з’явився ще сучасніший корпус, у якому облаштували і хірургічне, і пологове, і терапевтичне та інші відділення. У той час лікувальний заклад набув статусу обласного, і вже сюди на лікування з усієї Кіровоградщини з’їжджалися люди, які мали проблеми з захворюваннями шкіри.
Цвітненська лікарня.= листопад= 2009= року.
Цвітненська лікарня. Листопад 2009 року.
З 1962 по 1985 рік лікарню очолював Василь Ілліч Борозняк. Цей період для медичного закладу можна назвати „золотим” – у колективі працювало біля п’ятидесяти працівників (лише лікарів було вісім), було п’ятдесят (!) ліжко-місць, лікування здійснювалося безкоштовно, з фінансуванням лікарні проблем не було. Добра слава про лікарню розходилася далеко від Цвітного. За високі показники у роботі у 1978 році Василю Іллічу присвоєне високе звання Героя Соціалістичної Праці.
- Дисципліни та порядку навчив мене Василь Ілліч, — з вдячністю та теплотою згадує колегу у нашій розмові виконуюча обов’язки старшої медсестри Надія Корніївна Головченко. У лікарні вона працює більше тридцяти років. І відзначає, що саме з перших днів, коли тільки робила тут перші трудові кроки, головний лікар відразу дав зрозуміти, що не любить тих, хто запізнюється на роботу і хто байдуже виконує свої обов’язки. Василь Ілліч був суворим, справедливим керівником і лікарем від Бога, зазначила вона.
А як можна не згадати його віддану клятві Гіппократа «команду»? Приміром, завдяки акушерці Олександрі Свиридівні Бойко на світ з’ явилося не одне покоління цвітненців та ружичан. До речі, саме ця скромна жінка – професіонал своєї справи - допомогла і моїй мамі грудневої ночі 1963 року народити мене. Жителі села за теплоту, турботу вдячні й медсестрам Варварі Федорівні Бондаренко, Ользі Іванівні Кучеренко та Раїсі Миколаївні Лобач, фельдшеру Зінаїді Терентіївні Вількановській, акушерці Валентині Олександрівні Гребенюк та багатьом-багатьом іншим працівникам лікарні, які вже на заслуженому відпочинку. І дійсно він для них заслужений – заслужений безсонними ночами біля ліжок тяжкохворих, сотнями кілометрів, пройдених на різні краї села до осель, де температурила дитина чи піднявся високий тиск у бабусі… Смерть, на жаль, рано забрала з життя і головного лікаря, який був одним з наступників Василя Ілліча Борозняка, - Володимира Архиповича Гребенюка. Свою частинку серця і душі він також залишив у лікарні. Хоча вже змінилися часи і керувати медичним закладом було зовсім не просто. Країну тоді, п’ятнадцять років тому, накрила економічна криза. За відсутності належного фінансування довелося значно скоротити штат працівників. Більше того, відмовитися від пологового, хірургічного відділень… Словом, повністю закрили один з корпусів. Сьогодні і колишні працівники лікарні, і нинішні та й жителі Цвітного без болю не можуть дивитися на ці порожні стіни, де колись народжувалось і вирувало життя.
Колектив медичних= сестер= лікарні.
Колектив медичних сестер лікарні.
А що зараз? Медичну допомогу односельчанам надають дитяча медсестра Валентина Василівна Романюк, акушерка Тетяна Михайлівна Ткач, фельдшер-лаборант Людмила Петрівна Пічкур, сімейна медсестра Алла Володимирівна Беленко, медсестри Надія Іванівна Іванова, Людмила Пилипівна Бойко, Таїсія Михайлівна Цимбал. За чистотою і порядком у приміщенні слідкує молодший медпрацівник Надія Іванівна Бабич. На автомобілі «швидкої допомоги» позмінно чергують водії Олег Миколайович Воронюк та Іван Іванович Ліхненко. Про порядок на подвір’ ї дбає, а взимку топить ще й груби, підсобний робітник Анатолій Анатолійович Костенюк. Керує закладом Михайло Володимирович Беленко.
Головний лікар= м.в.= беленко.
Головний лікар М.В. Беленко.
Дільнична лікарня щодня працює у звичному режимі – з 8-ї ранку до 14.30 у поліклініці приймають хворих. До 18-ї години можна звернутися на пункт «швидкої допомоги». А пізньої години чи серед ночі всі, кому потрібна термінова медична допомога, дзвонять головному лікарю (його номер домашнього телефону не секрет у селі), і тоді він вже приймає рішення про її надання. У лікарні функціонує 5 ліжко-місць цілодобового стаціонару, 5 ліжко-місць денного стаціонару та 5 ліжко-місць стаціонару на дому. А ще працює лабораторія, де за потребою зроблять аналізи крові та сечі не лише загальні, а й на вміст цукру.
Водій "швидкої= допомоги"= і.і.= ліхненко.
Водій "швидкої допомоги" І.І. Ліхненко.
У Надії Корніївни Головченко поцікавилася заробітною платою медичних сестер.
— Біля вісімсот гривень на місяць, — каже вона. – Ось, приміром, молодий вчитель після закінчення з червоним дипломом педагогічного університету прийшов у нашу сільську школу, отримує сімсот гривень. То я й не знаю, багато чи мало отримуємо ми…
Фінансування лікарні повністю здійснює Цвітненська сільська рада. Щороку близько 260 тисяч гривень йде на заробітну плату працівників, користування електроенергією, заготівлю дров на зиму, бензин та інші господарські потреби. Три тисячі гривень виділяється на медикаменти для надання першої медичної допомоги. І все необхідне для цього, запевняє Михайло Володимирович Беленко, на цю суму є – перш за все, жарознижуючі, обезболюючі ліки, медикаменти гіпотензивної групи (для зниження тиску), шприци, бинти, вата, фізіологічний розчин, глюкоза та інше. Тобто, якщо у лікарню звернулася людина з травмою руки, то медпрацівники дадуть їй обезболюючі ліки, накладуть шину і відвезуть в Олександрівську центральну районну лікарню, де вона зможе пройти рентген, а лікар-травматолог поставить точний діагноз.
У зв’ язку з епідемією грипу днями лікарня одержала медичних препаратів майже на тисячу сімсот гривень. В основному - противірусні ліки, захисні маски, вата, шприци та інше. Та ні у Цвітному, ні у Ружичевому масовості ні на грип, ні на гострі респіраторні вірусні інфекції, запевнили мене у лікарні, поки що немає. Зі скаргами на простуду зверталися всього декілька чоловік.
На території сільської громади проживає трішки більше дев’ ятисот осіб. З яких дітей до 14 років – 109, від 15 до 17 років – 42, від 18 до 59 років – 507, від 60 до 89 років – 36 і 9 осіб, яким вже більше 90 років. А чим взагалі хворіють тут? Ось статистичні дані: мають анемію – 11 осіб, ревматизм – 16 осіб, гіпертонічну хворобу – 80 осіб, ішемічну хворобу серця – 200 осіб, хронічний бронхіт – 40 осіб, бронхіальну астму – 5 осіб, виразкову хворобу шлунку – 40 осіб, хронічний гастрит – 30 осіб, цироз печінки – 1 особа, жовчо-кам’яну хворобу – 4 особи, хронічний холецистит – 30 осіб, хронічний панкреатит – 15 осіб, подагру – 1 особа, деформуючий артоз – 44 особи, хронічний пієлонефрит – 22 особи, цукровий діабет – 12 осіб… Це хвороби дорослого населення.
- - З дітьми ситуація набагато краща — хронічних захворювань не виявлено, — запевнила мене дитяча медсестра Валентина Василівна Романюк. І розповіла, що медичні працівники тримають під постійним наглядом також дітей з двох багатодітних родин. В одній – семеро хлопчиків і дівчаток. Ні батько, ні мати не зловживають спиртними напоями, але особливого догляду за дітьми чомусь не проявляють. У хаті жахлива антисанітарія. Скільки разів медики просили матір навести лад та вона, як кажуть, і вухом не веде. Як і її односельчанка, яка виховує п’ятеро дітей. Старшій її доньці вісімнадцять років, меншій – п’ять. У господарстві і корова є, і кури. Їжі на столі вистачає, а от з чистотою і порядком у домі проблема. А матері і старшим дітям абсолютно байдуже, що посуд не миється декілька днів, а підлога – місяцями. Як тут бути ?
На жаль, поки що у Цвітному не повністю вирішене питання й з аптекою. І приміщення на території дільничної лікарні підготували, і ремонт косметичний там зробили для фармацевтичного закладу. Та комісія, яка тут побувала, вирішила, що цим „апартаментам” далеко до аптеки, вони тягнуть лише на аптечний пункт. Так то й так, головне, щоб сільське населення мало змогу тут придбати необхідні ліки. Отже, днями аптечний пункт від Олександрівської аптеки №13 вже відчинить двері.
До зими у лікарні підготували не лише протигрипозні препарати, а й дрова. Адже і діток під час чергових щеплень, і хворих приймати потрібно у теплих кабінетах.
У 2011 році святкувати б дільничній лікарні п’ятдесятиріччя, але… Згідно рішення сесії Цвітненської сільської ради з 1 січня 2010 року на базі дільничної лікарні діятиме... амбулаторія.
- Депутати пішли на такий крок у зв’ язку з впорядкуванням закладів охорони здоров’я України, — пояснив сільський голова Володимир Кузьмович Головченко.